Красивий, щедрий, рідний край
і мова наша солов`їна
Люби, шануй, оберігай
усе, що зветься Україна.
Струмок серед гаю, як
стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля.
Добридень тобі,Україно моя!
Рідна ненька, Україно!
В моїм серці ти єдина!
Бо
твої степи чудові,
Луки різнокольорові,
І вгорі блакитне небо,
І птахів веселий
щебет.
Все це моя Батьківщина,
Моя гарна Україна!
Моя славетна Україна,
Земля незламних козаків,
Була ти мужня і нетлінна
На протязі значних років.
І
незалежною ти стала,
Майбутнє жде тебе значне,
На цілий світ вже пролунало
Слівце віршоване міцне.
І мова наша солов’їна
Завжди лунає у серцях
У патріотів
України
По всім далеким манівцям!
Я живу в такій країні,
Де Дніпро міцний
реве,
Де народ завжди єдиний
Й визнання є світове.
Де степи навкруг жовтіють
Під блакитним небосхилом.
Де повсюди люди мріють,
Де завжди хай пахне миром!
Гарна назва «Україна»
Сенс значний в собі таїть.
«У» — то урожай в країні,
«К»
— то Київ, що стоїть.
«Р» — рівнини під степами,
«А» — то армія міцна,
«Ї»
сховалась за лісами,
«Н» — то ненька дорога.
«А» — то аґрус, абрикоси,
І акація
струнка,
Що розпустить свої коси,
Коли прийде вже весна.
Друга квітка нашого
віночку – барвінок. Це символ життя.